Покривало для пікніка. Від ідеї до реалізації. Частина 3 – зшивання блоків та топу

Це продовження серії статей про те, як самостійно пошити квілт (на прикладі покривалка для пікніку) і не наколоти при цьому дров. В попередніх частинах ми вже розглянули, як самостійно скласти проект квілта та прорахувати усі затрати, а також як покроїти усі деталі до нього. Тож сьогодні настав час ознайомитись як початківцю зшити усі ці викроєні деталі у печворк-блоки та зібрати увесь топ докупи. Готуйтесь, на цей раз буде дуууже багато фото, ну і тексту трохи є :)

Найперше зазначу, що для зшивання деталей ми в розрахунках залишали припуски на шви з усіх сторін по 0,25 дюйми (або приблизно 6,5мм) – це такий собі неписаний стандарт.  Печворк – вид рукоділля, який дуже любить точність (привіт, математики!) і тому у печворку вкрай важливо дотримуватись однакових припусків на шви. Якщо ви раптом вирішили робити припуски по 0,5см – то скрізь робіть такі, або вирішили робити більші – то скрізь робіть такі, але скрізь однакові, а не як вийде!, проте менше півсантиметра робити припуски не радиться (ще одне неписане правило), адже тканина в ході роботи може ще осипатися.

Чому так важлива точність у припусках і як її дотримуватись при зшиванні?

Якщо помилитися хоча б на 1мм у кожному шві кожної деталі, то, наприклад, наше покривало зменшилося б по ширині на 32мм або ж збільшилось! А якщо одна смуга квілта буде менша на 32мм, інша більша на 16мм і тд., то скласти рівно покривало ми не зможемо! хіба лише в шаховому порядку :)) Тому точність вкрай важлива! Але як її дотримуватись? Є кілька надійних способів:

  • перед зшиванням на кожній парі деталей накреслити спеціальним олівцем чи маркером лінію від краю тканини на 0,65см і тоді шити по ній. Надійно, точно, але довго.
  • скористатися спеціальною лапкою на чверть дюйма, яка допомагає шити дуже точно, але я ще на таку не розжилась (( Надійно, точно і практично.
  • зробити помітку на своїй швейній машинці. Для цього можна скористатися спеціальним інструментом від Clover (незабаром вже запитуйте в Аграфці) або зробити як я – наклеїти наліпку на машинку. Надійно, відносно точно і дешево :) . Цей метод мені підказали досвічені печворкині, які колись проводили МК у Львові. Важливо, щоб голка була у центральному положенні, тоді прикласти лінійку чи папірець, де відкладено 0,25-дюйми і наклеїти собі позначку, бажано постаратись зробити це якомога точніше.

маркування швейної для правильного припуску

Якщо машинка готова до зшивання, то йдемо далі. Дістаємо зі сховку підготовлені частини викроєних деталей до шиття та розкладаємо їх за розробленою схемою:

зшивання блоків у печворку 20

А далі ми розглянемо на принципі одного блоку, яка послідовність дій зшивання таких простих блоків (гуру печворку можуть проходити повз, це таки для початківців ;)).

Послідовність звісно проста: до деталі А спершу пришити В1, тоді В2 – правильно розпрасувати їх, тоді пришити деталі С1 і С2 – розпрасувати знову. Але як це виглядає на практиці?

Даю детальний фото-опис. На жаль, вже при написанні цієї статті я помітила, що пасувало б ще кілька фото для унаочнення, але реально вкрай важко шити під нахненням (хе-хе) і водночас відволікатись на фото для МК. Тому крім фото – читайте  ще й опис:

зшивання блоків у печворку 18

1. Прикладаєте деталь В1 на деталь А (лицем до лиця) і для надійності сколюєте їх між собою шпильками (трохи далі є фото як сколоти деталі). Тут на фото нема шпильок, бо я шила без них. Так теж можна, якщо деталі не надто довгі – тоді ймовірність, що якась частинка з’їде, менша і відповідно усі деталі зійдуться.

Чому відбувається зсув тканин? В основному через те, що побутова швейна машинка не пристосована для печворку, зазвичай вона не має верхнього транспортеру тканини (моя модель точно без), а тому лише нижня тканина просувається вздовж машинки, а верхня “доганяє” її за рахунок притисненої лапки і з практики бачимо, що доганяє вона її відстаючи трохи, а якщо ще й тканини кроєні по різному – одна вздовж інша поперек дольової, тоді зсув тканин ще більш видимий – адже тягнуться такі деталі по різному. А ми пригадуємо, що печворк любить точність, тому тут потрібна пильність і найкраще допоможуть шпильки :)

зшивання блоків у печворку 17

Коли прошили одну частинку, аналогічно прикладаємо другу деталь і пришиваємо її.

зшивання блоків у печворку 16

Зверніть, будь ласка, увагу на фото, що у мене вже зрізані кутики – їх не обов’язково зрізати, можна залишати такими як є. Я раніше вже користувалась шаблонами для печворку Марті Мішель, де у всіх деталях зрізані кутики (їх так і варто кроїти зрізаними) і це дуже допомагає рівно з’єднати деталі та на звороті гарно “розкрутити” деталі в блоці (особливо якщо блок з великою кількістю елементів) і уникнути потовщення тканини. Тому я вже звикла до такого виду блоків. Якщо ви також вирішили обрізати кутики – тоді це варто робити обережно, щоб не пошкодити шов, приблизно під кутом 45град.

зшивання блоків у печворку 15

Для пришивання наступних деталей (С1 і С2) необхідно розпрасувати наші заготовки. У печворку свій принцип прасування – не можна прасувати так, як ми звикли, наприклад, одяг – притиснути праску і водити нею по тканині. Такий підхід може добряче перекосити наші заготовки, розтягнути їх тощо. Наприклад, збільшення кожної деталі на 1мм, розтягне наше одіяло в ширину на 32мм – не зійдеться арифметика наша, а якщо тканина потягнеться лише в одну сторону, то блоки вийдуть кривими.

тож як правильно прасувати деталі в блоці у печворку?

Здебільшого зворотній шов запрасовують на якусь одну сторону – рідше розпрасовують його в обидві сторони. У мене досить простий блок – тому я запрасовую все в одну сторону. Як визначити в яку сторону чи на яку деталь потрібно запрасувати припуски? Завжди запрасовують на деталь, яка темніша за кольором, щоб не просвічувалися припуски на лице покривала. У нашому випадку усі тканини однаково яскраві та рябі, тому тут байдуже куди запрасовувати припуски, а також рекомендують запрасовувати припуски від центру на зовні – тому я запрасовую припуски на деталі В1 та В2 (а потім на С1 та С2).

Яким чином прасувати? хоча техніка такого печворкового прасування надзвичайно проста, але мені навчитися її було вкрай важко – адже звичка, то друга натура. Необхідно просто прикладати праску на шов, легенько можна ніби повести праскою по тканині, щоб загнути тканину, але це не так як в одязі ми звикли – усе прасування зводиться до притискання тканини і ВСЕ! водити праскою по тканині, розпрасовувати, щоб було гарно НЕ можна! Підняти праску – притиснути, підняти – притиснути, водити не можна! Думаєте то легко? ага, спробуйте! :)

зшивання блоків у печворку 14

Ось тут на фото я легенько носиком праски веду, щоб лише відігнути тканину, але не катаюсь праскою туди-сюди!

зшивання блоків у печворку 13

Ага! І ще поки не забула – найкраще відключити в прасці пару, вона теж НЕ сприяє рівному прасуванню у печворку.

зшивання блоків у печворку 12

Ось так виглядають запрасовані припуски зі звороту – саме це я мала на увазі, коли говорила запрасовувати їх від центру до зовнішньої сторони :)

зшивання блоків у печворку 11

Тепер пришиваємо деталі С1 та С2 (тут хіба вже дуже досвічені печворкісти обійдуться без шпильок, а я, на жаль, ще не така :))

зшивання блоків у печворку 10

Необхідно зашпилити деталі з обох країв, а тоді при потребі сколоти середину кількома шпильками.

зшивання блоків у печворку 09

Якщо шпильки спеціальні для квілтінгу чи швейні та пришпилені під прямим кутом до швейної голки, тоді можна строчити прямо по них і не боятися, що зламається голка чи сама шпилька – все продумано, шпилька під голкою зісковзує і нічого не ламає. Перевірено мною особисто не раз.

зшивання блоків у печворку 08

Пришиваємо другу деталь і переходимо до прасування

зшивання блоків у печворку 06

зшивання блоків у печворку 05

і ось так виглядає зворотня сторона блока. Ці зрізані кутики надають акуратності зворотній стороні, а справжні майстрині знають, що гарно має бути скрізь :)

зшивання блоків у печворку 04

І так з усіма блоками. Але перш ніж перейти до пришивання з’єднувальних смуг і кінцевого збирання топу (топ – верх покривала), я пропоную розглянути одну пораду і одні граблі :) Впевнена, що усім початківцям пригодиться така порада, а також у всіх будуть такі ж граблі як у мене :) Ви ще не втомились від мого монологу? (хе-хе)

Як пришвидшити усе це зшивання. Я описала принцип зшивання блоків, але зшивання тих блоків можна масштабувати – щоб зекономити час і не бігати між кожною деталлю до праски чи машинки. Це коли підряд зшивати усі деталі: наприклад, до усіх квадратів А пришити одразу/підряд усі деталі В1 – пришили до одного квадрату, зробили кілька стібків “в повітрі” і одразу підсунули наступні деталі для зшивання і тд. Тоді усі прошиті елементи будуть триматись як гірлянда на одній нитці. Достатньо розрізати ці ниточки посередині, і взятись за пришивання інших деталей – теж гірляндою. На жаль, уникнути поетапного прасування так не вийде, але все ж це в рази пришвидшує роботу (увесь топ із фотографуванням майстер-класу, я пошила за 3 години – то я знову хвалюся :))

зшивання блоків у печворку 32

зшивання блоків у печворку 34

До речі, у мене колись виникало питання, що робити з тими ниточками при шитті, чи якось їх закріплювати чи ні – думаю, що у декого теж виникне таке питання. Тому одразу даю відповідь: у печворку не потрібно при зшиванні деталей робити закріпки чи якось зв’язувати ці кінчики і не треба переживати що, при такому швидкому методі зшивання кінчики ниточок будуть закороткі. Нормальні будуть, не хвилюйтесь, і нічого вам не розійдеться потім, якщо припуски на шви правильні (хто ще пам’ятає які припуски на шви мають бути?). Досвід майстринь-печворкинь підтверджує це.

зшивання блоків у печворку 35

 

Якщо деталі не сходяться?

А тепер про мої граблі. Ясна річ, що якщо подумати, що моя порада про прасування це повна нісенітниця, тоді наступите на такі ж граблі, як і я, – коли детальки вийшли різного розміру, а ще я примудрилась деталь “В” пришити нерівно (здається, не дотрималась правила про припуски, зараз вже точно не пригадую) і вийшла ось така проблемка:

зшивання блоків у печворку 22

Така “кишеня” не дуже добре, бо защіп чи складка при зшиванні топу – то повний провал. Можна перевірити чи правильного розміру деталь і якщо вона раптом завелика (помилились раніше при розкроюванні чи розпрасували занадто), то можна підрізати деталь, а можна із запасів (так ось вони для чого!) викроїти нову деталь і не мастити собі голову.

Але я розкажу як вийти з ситуації інакше: сколюємо шпильками краї – бо вони повинні зійтись, як не крути (злівої сторони у мене кутики рівно сходяться з краєм нижньої тканини, але нема рівної лінії, бо я щось напартачила з пришиванням деталі В, але зараз склала все правильно).

зшивання блоків у печворку 23

і ось тут з мого досвіду можу сказати, що чим більша кишеня (але все в міру, розуміється, буквально кілька мм) тим більше треба шпильок  і важливо зшивати елемент так, щоб та деталь, яка “завелика” була згори. Тоді при зшиванні та тканина, якої “забагато” так ніби натягується на шпильку і виходить, що не утоврюється защип, не утворюється складка, але тканина за рахунок шпильок пришивається рівно – під стібок потрапляє трохи більше тканини, ніж звичайно:

зшивання блоків у печворку 24

Залишиться правильно розпрасувати (тут, звісно, інколи може допомогти стандартне прасування, але то вже вища математика, а тому прасуємо, як я розказувала вище – притиском і не катаємось по тканині праскою!). Трохи кривобокий (бачите, що робить неправильне прасування?), але по при то якось вдалось його пристроїти у загальний стрій квадратів :)

зшивання блоків у печворку 25

Ну, а тепер переходимо до пришивання білих смуг (ще трошки, обіцяю).

Коли готові наші кольорові квадрати, їх треба зшити між собою. Зазвичай є логіка у побудові покривала – у нашому випадку ця логіка “горизонтальна” – тобто ми зшиваємо усі квадрати і смужки спершу у горизонтальні лінії, а тоді вже ці смуги з’єднуємо між собою. Спершу до кожного блоку, які ми щойно пошили, пришиваємо білу смугу – деталь “С” (пильнуємо, щоб кольорові квадрати лежали саме так як нам треба – я про малюнок:)

зшивання блоків у печворку 31

Тоді згідно схеми зшиваємо блоки у ряди. Зверніть увагу, що на білу сторону не бажано запрасовувати припуски, бо їх буде видно, а тому усі припуски запрасовуємо на кольорову сторону елементу:

зшивання блоків у печворку 30

У нас вийшло 5 горизонтальних смуг з блоками. Тепер їх треба з’єднати між собою – пришиваємо горизонтальні білі смуги і таким чином з’єднуємо наші ряди у одне покривало, точніше у топ покривала:

зшивання блоків у печворку 29

В даному випдаку, важливо рівно зшити горизонтальні ряди, щоб усі квадрати були на своїх місцях, без зміщень, а тому необхідно правильно вирівнювати ряди ще перед їх зшиванням. Ми ж пригадуємо, що розміри блоків (рядів) можуть бути досить різні і через неправильне прасування, і не дотримання розміру припуску і тоді якщо просто зшивати від краю два ряди, то може вийти казна що!).

зшивання топу у печворку

Тому спершу, до одного ряду квадратів з обох сторін пришити білі смуги, ті що деталі D (нехай то буде верхній ряд, хоча то не має різниці звідки починати, лиш пильнуйте аби схема сходилась). Тепер необхідно пришити наступний ряд квадратів – вирівнюємо краї для зшивання, орієнтуючись на те, як лягають кольорові квадрати на квадрати з іншого ряду – тут я не знаю як то краще словами описати – тому дивіться фото: нижні квадрати, які лицем до нас, співпадають по своїм лініям з лініями верхніх квадратів. Зашпилюємо саме по тих лініях, які повинні співпасти – тоді якщо десь вийде кишеня – то шиємо згідно поради, яку я вже давала:

зшивання блоків у печворку 28

Тоді пришиваємо білу смугу. Знову ряд з квадратами – добре рівняємо і пришиваємо білу смугу і т.д. До речі тут я вже запрасовувала не на смуги з блоками, бо там виходить суттєве потовщення тканини, а запрасувала на білу тканину – так воно просвічує трохи (дивіться нижнє фото), але за рахунок якісного білого синтепону та підкладки цього не буде видно на готовому виробі.

зшивання топу у печворку 2

Пригадуємо, що у мене в покривалі з обох сторін є строкаті смужки? нарізаємо усі залишки тканини на смужки (ширина усіх 2,5 дюйми, а довжина вже як вийде) – зшиваємо їх у одну смужку і пришиваємо цю смужку з обох країв покривала – тут не вийде вирівняти ряд, як квадрати – тому тут в поміч лінійка (я, на жаль, упустила той момент відфотографувати – вочевидь дуже натхненна була, хе-хе, але я сподіваюся, що все досить зрозуміло? як ні, то в коментах питайтеся – я буду відповідати)

зшивання блоків у печворку 26

І коли зшиється увесь топ, тоді можна підрізати зайві елементи, але не рівняйте ще ваш топ гарно під лінійку, бо це зарано, це ми зробимо у наступній статті, коли спершу зберемо квілт і простібаємо його в домашніх умовах, а поки що просто відрізати отакі хвостики:

зшивання блоків у печворку 27

До речі, забула сказати, що якщо у вас щось не виходило одразу зшити рівно, то можна розпороти і знову зшити, це не страшно, але варто дуже акуратно розпорювати шов, бо тканина від таких маніпуляцій теж розтягується і деформується ((( А це вплине на блок…

Ну ось такий топ у мене вийшов буквально за 3 години – а тому я вирішила, що раз я за один день розкроїла та зшила, то хіба я за наступний день не зберу квілт і не простібаю його? Льогко! – подумала я і це була моя стратегічна помилка, але про це розкажу наступного разу :)

зшивання блоків у печворку 36

Так, то я на фото :) Приємно познайомитись! Уляна з Аґрафки.


(с) Аґрафка, 2016

 

  • Галина Бошко

    Гарна стаття, як і всі попередні з цієї серії :) Багато з чим згодна, дещо роблю інакше, але є один момент, на який хочу звернути особливу увагу.
    “Якщо шпильки спеціальні для квілтінгу чи швейні та пришпилені під прямим кутом до швейної голки, тоді можна строчити прямо по них і не боятися, що зламається голка чи сама шпилька” – написано в статті. Не рекомендую так робити. Тридцять разів нічого не ламається, а на тридцять перший голка таки не витримає, а на якийсь сто тридцять перший раз голка може зламатись так цікаво, що своїми уламками може пошкодити якусь деталь у щвейній машинці.
    У мене було власне так, що колись сміливо строчила по шпильках, деколи міняла поламані голки, а одного непрекрасного дня фрагмент від зламаної голки провалився у човник і пошкодив шпульний ковпачок і весь механізм швейної машинки заклинило. Ремонт був недешевий.
    Тому зараз шпильки намагаюсь витягувати, а ті, що з’єднують “стратегічні” точки, проходжу, вручну крутячи маховик.

    • Ulyana Korzh

      Галинко, я дуже вдячна за коментар і те, що Ви поділились особистим досвідом – для мене це безцінно, адже фактично я шию лише друге покривало (хоча перше, може й можна не рахувати), тому досвіду і практики не сильно маю. Але знаю, що багато є таких новачків, хто хотів би спробувати і тому описую детально свій процес, який, звісно, не претендує на істину в останній інстанції.
      Дякую за інформацію зі шпильками, я тепер теж буду більш обачніша, бо поремонтувати машинку у Львові не так вже й легко, не так фінансово, як майстри все немають часу і ремонтують тижнями, а то й більше. Для людей, які залежать від натхнення, як я – це вкрай критично :)

      До речі, можливо Ви бажаєте поділитись власним досвідом і своїми секретами у печворку з нашими читачами? Обговорімо це питання, напишіть нам на blog@agrafka.com.ua. Насправді нам буде дуже цікаво!

      • Галина Бошко

        Уляно, дякую за пропозицію, напишу на пошту, спробуємо обговорити :)
        Прошу вибачення за довгу відповідь – була у від’їзді.