Мій перший квілт або шити з клаптиків покривало зовсім не страшно

Напевно не тільки мені подобаються покривала ручної роботи. Тож, якось надивившись їх на живо, настільки загорілась спробувати пошити власноруч своє покривало, що невдовзі я таки не стрималась і ризикнула пошити свій перший квілт. Тож сьогодні ділитимусь, як це було і що з цього вийшло.

Перш за все, хочу коротко пояснити терміни “печворк” та “квілтінг” – можливо, подібно до мене, для вас це нові види рукоділля і ви ще не знаєте яка між ними різниця.

Отже, коротко, на хлопський розум, не вдаючись занадто у подробиці і нюанси кожної техніки:

печворк (англ. patchwork) – це шиття з клаптиків тканин, а квілтінг (англ. quilting) – це вже збирання та прошивання (стьобання) готових виробів. Наприклад, коли кажуть квілт, то мають на увазі щось на зразок готового стьобаного покривала/одіяла. І хоч це необов’язково, але, як правило, верхній шар в такому виробі пошитий з клаптиків різноманітних тканин. І ця клаптикова техніка і є печворком. Тому ці поняття часто-густо перетинаються і доволі часто плутаються.

Нещодавно Аґрафка проводила кілька навчальних експрес-курсів  по класичному шиттю з клаптиків і, хоч я не мала змоги повноцінно пройти навчання, та все ж таки дуже сильно загорілась спробувати пошити бодай-щось у цій техніці. Спершу, звісно в планах було пошити одразу 101 покривало на усі ліжка, в усі кімнати і для усіх друзів, але, оскільки, я ніколи до того не мала справи з печворком узагалі та й дуже добре знаю чим закінчуються мої наполеонівські плани :), то вирішила на першу спробу пошити міні-покривалко для свого улюбленця – Беника (породи джек-рассел тер’єр якщо щось ;))

Натхненням посquilt for dog with bones 01лужила дуже тематична дитяча колекція тканин для печворку – Bow Wow Buddies від Northcott і одразу в голові вималювався дизайн покривалка.

Ви помітили, яке тематичне вийшло? Так, для мого Беника покривало повинно бути в кісточки :) Я запланувала його розміром 60х70см. Один квадратик – це 5х5см клаптик + припуски на шви з кожної сторони (по 0,65см).

Завдяки МК в Аґрафці, я вже добре знала, що найкраще кроїти з допомогою шаблонів для печворку Марті Мішель, а тому підібрала правильний комплект, де є невеличкий квадратик та трикутник потрібного мені розміру – це комплект А, хоча можна для початку шити і по власноруч зроблених шаблонах.

 

Одразу скажу, що якщо у вас дві ліві, як у мене, то це буде складно. Після розкроювання усіх елементів для майбутнього покривалка я зіпсула і килимок для печворку (чомусь різала постійно в одному місці і дуже тиснула на ніж) і сам ніж. Хоча, саме під час монотонного кроєння деталей, я все ж таки пізнала секрет правильного натиску на ніж, під яким кутом його ставити тощо і вже останні деталі були ідеальними! Та все ж майте на увазі: що перший роликовий ніж абсолютно тренувальний буде, тому не купуйте одразу дорогий і модний. Вчитися можна і на дешевшому. Вже потім варто купити якісний та надійний роликовий ніж, який прослужить вам не одне покривало.покривало для собачки в кісточки 2

Наступний крок: це правильно зшити усі деталі до купи згідно обраної схеми. Спершу я зшила усі трикутнички, а тоді вже збирала квадратики і зшивала їх разом. Головне в печворку, щоб сходились усі лінії в кутиках. Але якщо усі деталі однакового розміру, а також завжди дотримуватись однакової відстані у зшиванні (наш припуск 0,65мм), то все неодмінно зійдеться! У мене звісно не зійшлося, але я тим сильно не переймаюся – це моє ПЕРШЕ покривало і це ручна праця, вона не може бути ідеальною – це я себе так тішу :)

Помічним буде якось собі помітити на швейній машинці (або малювати на тканині водопокривало для собачки в кісточкизникаючим маркером лінію) цю точну відстань для припуску. Я наклеїла наліпку – такий собі маркер, який допомагає орієнтуватися на край, де повинна проходити тканина. І не забувайте, що такі налаштування варто проводити, коли голка стоїть в центральному положенні (це якщо у вас можна змінювати положення голки).

Коли пошито топ покривала (верхній шар з кісточками). Необхідно зібрати “сендвіч”: топ + утеплювач + підкладка.  Мій топ має розмір 60х70см, а підкладку я взяла на 10см більшу (70х80см). Усе це центрується так, щоб підкладка рівномірно виглядала з усіх сторін і, починаючи з самісінького центру, досить густо, на відстані приблизно 8см і в шаховому порядку, сколюємо звичайними кравецькими шпильками усі три елементи майбутнього покривала.

Саме стьобання займає небагато часу. Важливо попрактикуватися вести прямі лінії на швейній машинці (це якщо стьобка має бути рівна) і коли добре сколоти шпильками, то ніде не вийде защипів тканини. У мене майже вийшло :)

quilt for dog with bones 06

quilt for dog with bones 04

quilt for dog with bones 03

quilt for dog with bones 02

Отже, з мого першого досвіду пошиття клаптикового покривала , можу сказати, що це не так страшно, як видається на перший погляд. Це досить цікаво і якщо обрати першим своїм експериментом невеличке покривало для улюбленця, ляльки чи навіть малечі, то точно можна добре набити руку і навчитись на багатьох помилках, які точно уникнете в більших виробах.

Тепер я беру участь в проекті #блокмісяця2014 разом з Аґрафкою, де ми покроково щотижня шиємо велике покривало і в планах ще кілька за власним дизайном. Якщо ви вагаєтесь чи це вам вийде – я можу сказати, що вийде!

Для впевненості можете пройти майстер-клас у Аґрафці  або ж якщо вам цікаво більш детально почитати про тонкощі клаптикового шиття, то напишіть про це в коментарях – команда Аґрафки неодмінно підготує такі статті :)

Уляна з Аґрафки.

п.с. фотографії  готового виробу Олі Кінаш, в ролі Беника – Маффін ;)


(с) Аґрафка, 2015

  • крутезне покривальце!
    манять мене ті печворки, і манять, шо ж робити? :)

    • Ulyana Korzh

      То насправді дуже захопливе хобі, навіть не знаю чи радити спробувати, гггг